Велика Радянська Енциклопедія

Тригер

   
 

Тригер (англ. trigger), спусковий пристрій ( спускова схема ), яке може як завгодно довго перебувати в одному з двох (рідше багатьох) станів стійкої рівноваги і стрибкоподібно перемикатися з одного стану в інше під дією зовнішнього сигналу. Т. має два виходи: основний і інверсний. Кожному стану Т. відповідають певні сигнали на його виходах, що відрізняються своїм рівнем. В одному стані на основному виході Т. формується сигнал високого рівня, а на інверсному - низького; в ін стані, навпаки, сигнали високого і низького рівнів формуються відповідно на інверсному і основному виходах. Т. характеризується наступними найважливішими параметрами: швидкодією, часом спрацьовування, рівнями вхідних і вихідних сигналів. Швидкодія Т. визначається як максимальне можливе число перемикань в одиницю часу. Час спрацьовування визначається часом переходу Т. з одного стану в інше і характеризує затримку вихідного сигналу Т. відносно вхідного. Під рівнем вхідного сигналу розуміють мінімальне значення сигналу, необхідне для перемикання Т. Рівень вихідного сигналу у більшості Т. не нижче рівня вхідного сигналу, чим забезпечується можливість їх послідовного з'єднання без проміжного посилення.

Найбільшого поширення набули електронні Т., виконані на електронних лампах, газорозрядних приладах, напівпровідникових діодах, транзисторах різних типів і особливо на інтегральних мікросхемах; іноді застосовуються також Т. на магнітних елементах, елементах пневмо-і гідроавтоматики та ін За характером вхідних сигналів розрізняють Т. з потенційними входами (прямим і інверсним) і динамічними входами (також прямим і інверсним). Т. з потенційними входами реагують на сигнал високого рівня на прямому вході і низького рівня на інверсному вході. Т. з динамічними входами реагують на перепади (зміни рівня) вхідних сигналів: позитивний на прямому вході і негативний на інверсному.

Найбільш часто застосовують: Т. з рахунковим входом (Т-тригер), який змінює свій стан на протилежне з кожним вхідним сигналом; Т. з двома установочними входами ( R - S- тригер), що змінює свій стан лише при дії керуючого сигналу на певний вхід (R-або S-вхід), причому повторне вплив сигналу на той же вхід Т. не змінює його стану; універсальний Т. (J - K-тригер), що володіє властивостями Т-тригера і R - S-тригера; Т. затримки (D-тригер), стан якого і відповідний йому вихідний сигнал повторюють вхідний сигнал. Крім Т. цих типів, застосовують комбіновані Т., що представляють собою універсальні багатофункціональні пристрої з великим числом входів.

Зазначені вище Т. відносять до симетричних; застосовують також несиметричні Т. (Т. Шмітта). Несиметричний Т. переходить з одного стану в інший по досягненні вхідним сигналом одного рівня (порога спрацьовування), а в початковий стан повертається при зменшенні вхідного сигналу до деякого ін рівня. Існують і многостабільние Т., що володіють числом стійких станів, більшим, ніж два.

Т. різних типів застосовують в пристроях цифрової обчислювальної техніки та автоматики. З використанням Т. будуються цифрові автомати з програмним управлінням для дискретної обробки інформації (зокрема, лічильники, перелічувальні пристрої, регістри різних типів, дешифратори, суматори та ін), формувачі імпульсів, цифрові дільники частоти і т.д. У цифровій автоматиці Т. виконують функції елементарних автоматів з пам'яттю, що мають 2 стану, яким відповідають два можливих значення двійковій логічної змінної (х = 0 і х = 1). Такі Т. підрозділяються на асинхронні і синхронні. Синхронні (тактируемого) Т. виконують свої функції лише при дії на їх входи періодичних тактових сигналів (зазвичай меандрового типу), синхронізують роботу Т. Синхронні Т. підрозділяються на однотактні і двотактні. Останні являють собою систему з двох Т., які виконують одну й ту ж логічну операцію, але зі зсувом у часі на тривалість полутакт вхідного тактового сигналу. Подвоєння дій Т. необхідне для розділення в часі прийому інформації, що доставляється вхідними сигналами, і передачі інформації за виходів Т. на ін елементи пристрою (або на його вхід).


Літ.: Іцхоки Я. С., Овчинников Н. І., Імпульсні і цифрові пристрої, М., 1972; Старостін А. Н., Імпульсна техніка, М., 1973; Каган Б. М., Канівський М. М., Цифрові обчислювальні машини і системи, М., 1973.

Ю. Б. Барабанов, І. А. Данильченко,

Е. І. Петровичев.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я