Велика Радянська Енциклопедія

Танкеевскій могильник

   
 

Танкеевскій могильник, найбільший (близько 5 тисяч могил) некрополь періоду формування Болгарії Волзько-Камськой (9-10 ст.) у села Танкеевка Куйбишевського району Татарської АРСР. Відкритий в 1904, з 1961 вивчено понад 1000 трупоположення в прямокутних могилах з багатим інвентарем: зброєю, посудом, прикрасами, срібними масками похоронними , частинами скелетів домашніх тварин ( головним чином черепами і кістками ніг коней). Т. м. залишений болгарами Волзько-Камського , древніми угорцями та представниками ін фінно-угорських і тюркських племен. Наприкінці 10 в. язичницький обряд поховання змінився мусульманським.

Літ.: Халикова Е. А., Похоронний обряд Танкеевского могильника, в збірці: Питання етногенезу тюркомовних народів Середнього Поволжя, Казань, 1971: Казаков Є. П., Похоронний інвентар Танкеевского могильника, там же.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я