Велика Радянська Енциклопедія

Тамаринд

   
 

Тамаринд, індійський фінік (Tamarindus indica), дерево сімейства бобових (підродини цезальпінієвих), висота до 30 - 40 м, з розкидистою кроною і перистороздільним листям. Квітки жовтуваті, зібрані в гроновидні повисаючі суцвіття. Плід - боб, довжиною до 15 см, з соковитою кисло-солодкою м'якоттю. Т. зростає в тропічній Африці та Азії. Культивують його в тропіках як декоративну рослину і заради плодів, що вживаються в їжу в свіжому і сушеному вигляді і використовуваних для приготування напоїв, джемів, в кондитерській промисловості. М'якоть плодів застосовують у медицині, як проносний засіб. Деревину використовують для виготовлення ступок для рису, молотків, коліс, меблів. У СРСР Т. розводять в оранжереях.

Літ.: Синягин І. І., Тропічне землеробство, М., 1968.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я