Санаїн, середньовічний монастир в с. Санаїн (нині у м. Алаверди Вірменської РСР). Один з головних середньовічних культурних центрів Північної Вірменії. При С. були скрипторій, де проводилася листування книжок, бібліотека і академія (чемаран). С. володів великими земельними угіддями, чисельність братії в 10-13 ст. доходила до 300-500 чол., серед яких були вчені, діячі культури.
З різночасових будівель С. склався гармонійний архітектурний ансамбль. Основна група його будівель включає: церкви типу хрестово-купольного залу Аствацацин (близько 934) і Аменапркіч (957-962) - головна церква монастиря (зовні, на щипці східного фасаду, - скульптурні зображення ктиторов; всередині, в апсиді, - залишки розпису) ; між церквами - склепінчаста галерея-школа (кінець 10 - початок 11 ст.); із З. примикають гавітом : 4-столпний (1185) з арочно -склепінчастою покриттям і 3-нефний (1211) зі склепінчастими покриттями; ярусна дзвіниця (середина 13 ст.), бібліотека (1063) з оригінальним 8-гранним куполом, кругла хрестово-купольна каплиця Григорія (до 1061). На території монастиря, поблизу основної групи будівель є ряд інших споруд (усипальниця князів Захарідов і князів Аргутінскій-Долгоруких, 1189; каплиця Саркиса, церква Карапета та ін.) В ущелині р. Дебет - одноарковий міст (кінець 12 ст.). Літ.: Халпахчьян О. Х., Санаїн, М., 1973.
Виберіть першу букву в назві статті:
|