Головна

   Велика Радянська Енциклопедія



Звичка

   
 

Звичка, сформований спосіб поведінки, здійснення якого в певній ситуації набуває для індивіда характер потреби . В основі П. лежить навик виконання відповідної дії, проте, на відміну від навички, вирішальним моментом у формуванні П. виявляється не стільки освоєння уміння, або способу дії, скільки утворення нової (функціональної) потреби в його реалізації за певних умов (наприклад, потреба мити руки перед їдою). Реалізація П. є зазвичай мимовільною і значною мірою несвідомої формою поведінки. П. можуть бути продуктом спрямованого виховання, але часто складаються абсолютно стихійно; можуть бути вузько ситуативними (наприклад, П., йдучи, гасити світло), але можуть також являти собою характерну особливість поведінки людини в цілому (П. швидко ходити, тихо говорити і т.д.). П. виникають в будь-яких сферах діяльності і захоплюють всі сторони життя. З точки зору соціальних норм поведінки, а також у ставленні до процесу формування особистості одні П. можуть розцінюватися як корисні, що ведуть до формування позитивних рис характеру, інші - як шкідливі, призводять до поганих схильностей. Окремі П. (передусім моральні) можуть безпосередньо переростати в стійкі риси характеру людини.

© А. А. Міхурів.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я