Головна

   Велика Радянська Енциклопедія



Прикордонна місцевість

   
 

Прикордонна місцевість, розташована вздовж межі державної місцевість, в межах якої встановлюється внутрішнім законодавством і угодами суміжних держав спеціальний режим, що визначає порядок користування прикордонними землями, водами, лісами, надрами та ін угіддями.

Договори СРСР з суміжними країнами про режим державного кордону зазвичай містять правила плавання, рибальства, лісосплаву в прикордонних водах, використання лісових угідь і полювання в них, а також правила виробництва гірських робіт поблизу кордону. У необхідних випадках уряду СРСР і союзних республік встановлюють прикордонні зони (зазвичай в межах адміністративного району, міста тощо) та прикордонні смуги вздовж кордону (шириною не більше 2 км від лінії кордону), де запроваджується спеціальний режим, а прикордонні війська здійснюють особливу компетенцію, спрямовану на попередження та ліквідацію порушень державного кордону (див. Прикордонні конфлікти ). Уздовж лінії державного кордону може встановлюватися також прикордонна просіка шириною 4-5 м по обидві сторони від лінії кордону.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я