Головна

   Велика Радянська Енциклопедія

Лейкопенія

   
 

Лейкопенія (від лейко ... і грец. penia - бідність), лейкоцитопенія, зменшення абсолютного вмісту лейкоцитів в периферичної крові. Л. зазвичай пов'язана з перерозподілом крові при деяких фізіологічних станах: при підвищеному тонусі блукаючого нерва, зниженій функції кори надниркових залоз і симпатичної нервової системи або після гарячої ванни, при голодуванні і т. д. Відомі випадки сімейних, "конституційних" Л. Лейкопенія може розвинутися після перенесених інфекцій, повторних переливань крові (аутоімунні та ізоімунні Л.), іноді при прийомі деяких ліків (сульфаніламідні препарати, амідопірин). При грипі, вісцеральний лейшманіоз, черевному тифі, бруцельозі, малярії та деяких ін захворюваннях Л. має діагностичне значення. Важкі Л. розвиваються при жировому переродженні кісткового мозку - аплазії, що виникає як самостійне захворювання (апластична анемія), під впливом важких інтоксикацій (бензол, деякі ліки тощо) і іонізуючої радіації.


Літ.: Істаманова Т. О., Алмазов В. А., Лейкопенії і агранулоцитози, Л., 1961.

© Г. А. Алексєєв.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
© 2014-2022  vre.pp.ua