Головна

   Велика Радянська Енциклопедія

Електротехнічна промисловість

   
 

Електротехнічна промисловість, галузь промисловості, що виробляє електротехнічну продукцію для виробництва, передачі і споживання електричної енергії. Виникла в 80-х рр.. 19 в.; Особливо швидко розвивалася в Німеччині і США, де з самого початку була монополізована найбільшими промисловими об'єднаннями.

У дореволюційній Росії в кінці 19 в. були створені філії ряду зарубіжних компаній. Становлення цієї галузі вітчизняної промисловості після Жовтневої революції 1917 пов'язано із здійсненням ленінського плану ГОЕЛРО. У 1921 був утворений 1-й в країні науковий електротехнічний центр - Державний науково-експериментальний електротехнічний інститут (Всесоюзний електротехнічний інститут ім. В. І. Леніна). У 1924 Е. п. досягла рівня 1913.

У роки довоєнних п'ятирічок (1929-40) Е. п. отримала розвиток в Ленінграді, Москві, Харкові. Номенклатура Е. п. включала всі основні види силового і слаботочного обладнання. На початку Великої Вітчизняної війни 1941-45 значна частина підприємств перебазувалася в райони Поволжя, Уралу, Сибіру і Середньої Азії, де вироблялося електротехнічне обладнання для оборони країни. Після війни Е. п. була відновлена ??і розвивалася швидкими темпами. У 1948 обсяг виробництва електротехнічної продукції досяг рівня 1940, а в 1955 перевищив його в 8 разів. У ці роки великі електротехнічні комплекси були створені в Азербайджанській РСР, Вірменської РСР, БССР, Грузинській РСР, Молдавській РСР, Узбецької РСР, УРСР, в республіках Прибалтики, в районах Сибіру та Поволжя, що дозволило безперервно збільшувати випуск електроустаткування в країні (див. табл. 1).

Табл. 1. - Виробництво найважливіших електротехнічної продукції в СРСР

Види до турбін, млн. великі, тис. змінного струму потужністю понад 100

квт

, тис. змінного струму потужністю від 0,25 до 100

квт

, тис. силові, млн.

квЇа


3,5 10,2

49,4

106

144

Е. п. випускає силове електротехнічне обладнання, технічні характеристики якого відповідають світовому рівню розвитку науки і техніки: двополюсні турбогенератори потужністю 800

Мвт;

гідрогенератори потужністю до 500

Мвт;

високовольтне обладнання на 750

кв;

напівпровідникові перетворювачі потужністю до 10

Мвт;


рудотермічних печі потужністю 72 Мв а;

електричні машини всієї номенклатури та ін

У зв'язку з швидким зростанням масштабів виробництва і появою нових технічних напрямів з Е. п. виділилися виробництво радіотехнічного устаткування, засобів зв'язку, приладів, автотракторного електрообладнання.

Провідні виробничі об'єднання Е. п. - "Електросила", "Запоріжтрансформатор", "Динамо", "Уралелектротяжмаш", "Світлотехніка", "Москабель", заводи - Московський електромеханічний ім. Володимира Ілліча, харківські "Електроважмаш" і електромеханічний (ХЕМЗ), Новочеркаський електровозобудівний (НЕВЗ), ленінградський "Електрик", "Сибелектротяжмаш". (Новосибірськ).

Е. п. СРСР - наукомістка галузь промисловості. Наукову базу Е. п. складають різні науково-дослідні, проектно-конструкторські та технологічні організації, у тому числі науково-технічні центри високовольтного обладнання (ВЕІ ім. В. І. Леніна), крупного електромашинобудування (ВНДІ-електромаш), трансформаторобудування (ВІТ), електротермічного обладнання (ВНІІЕТО), електрозварювального устаткування (ВНІІЕСО), світлотехнічного обладнання (ВНІСИ), кабельної промисловості (ВНИИКП) та ін

У 9-й п'ятирічці (1971-75) випуск продукції по порівняно з 8-й п'ятирічкою (1966-70) збільшився в 1,5 рази, продуктивність праці зросла на 39%, освоєно більше 6 тис. нових виробів, третина продукції відмічена Державним знаком якості. У десятій п'ятирічці (1976-80) освоюється випуск унікального двополюсного турбогенератора потужністю 1,2

Гвт, електрообладнання для наддалеких ліній електропередачі постійного струму 1500 кв

і змінного струму 1150

кв,

електровозів потужністю понад 8000

квт,

вибухозахищеного електрообладнання на напругу 1140


кв та ін

Співпраця СРСР з іншими країнами соціалізму в області Е. п. здійснюється на основі соціалістичної інтеграції. У короткі терміни збільшено випуск основних видів електроустаткування (див. табл. 2) і задоволена потреба в ньому країн - членів РЕВ. З 1974 Е. п. країн - членів РЕВ і СФРЮ координується в рамках міжнародної організації з економічного і науково-технічного співробітництва Інтерелектро, що дозволяє вирішувати важливі економічні та науково-технічні проблеми в області Е. п.

Табл. 2. - Виробництво електроустаткування в країнах - членах РЕВ

1960

1965

1970

1975 Генератори до парових і газових турбін, силові, млн. надає технічну допомогу в будівництві підприємств електротехнічного профілю ряду країн, що розвиваються (Індія, Ірак та ін.), а також експортує готову електротехнічну продукцію в багато країн світу. Е. п. провідних капіталістичних країн характеризується високим ступенем монополізації і концентрації. Так, на частку 11 найбільших електротехнічних компаній світу - "Дженерал електрик", "Вестінгауз" (США), "Сіменс", "АЕГ-Телефункен" (ФРН), "Мацусіта електрик індастріал", "Хитати", "Тосиба" (Японія), "Дженерал електрик" (Великобританія). "КЖЕ" (Франція), "АСЕА" (Швеція), "ВВС" (Швейцарія) - припадає понад 50% виробництва електротехнічної продукції капіталістичних країн (див. також Електротехнічні та електронні монополії виробництво силового електротехнічного устаткування зростає високими темпами (див. табл. 3). Табл. 3. - Виробництво найважливіших видів електротехнічного обладнання в США і ФРН (в млн. дол США за курсом 1973) Країни Електричні машини (включаючи турбогенератори) Трансформатори Високовольтне Матеріали XXV з'їзду КПРС, М., 1977; Розвиток електротехніки в СРСР, М., 1962; Електротехнічна промисловість СРСР. [1917-1967 рр..], М., 1967. Ї Ю. А. Нікітін. электрические машины всей номенклатуры и др.

В связи с быстрым ростом масштабов производства и появлением новых технических направлений из Э. п. выделились производство радиотехнического оборудования, средств связи, электроизмерительных приборов, автотракторного электрооборудования.

Ведущие производственные объединения Э. п.- "Электросила", "Запорожтрансформатор", "Динамо", "Уралэлектротяжмаш", "Светотехника", "Москабель", заводы - Московский электромеханический им. Владимира Ильича, харьковские "Электротяжмаш" и электромеханический (ХЭМЗ), Новочеркасский электровозостроительный (НЭВЗ), ленинградский "Электрик", "Сибэлектротяжмаш". (Новосибирск).

Э. п. СССР - наукоемкая отрасль промышленности. Научную базу Э. п. составляют различные научно-исследовательские, проектно-конструкторские и технологические организации, в том числе научно-технические центры высоковольтного оборудования (ВЭИ им. В. И. Ленина), крупного электромашиностроения (ВНИИ-электромаш), трансформаторостроения (ВИТ), электротермического оборудования (ВНИИЭТО), электросварочного оборудования (ВНИИЭСО), светотехнического оборудования (ВНИСИ), кабельной промышленности (ВНИИКП) и др.

В 9-й пятилетке (1971-75) выпуск продукции по сравнению с 8-й пятилеткой (1966-70) увеличился в 1,5 раза, производительность труда возросла на 39%, освоено более 6 тыс. новых изделий, треть продукции отмечена Государственным знаком качества. В десятой пятилетке (1976-80) осваивается выпуск уникального двухполюсного турбогенератора мощностью 1,2 Гвт, электрооборудования для сверхдальних линий электропередачи постоянного тока 1500 кв и переменного тока 1150 кв, электровозов мощностью свыше 8000 квт, взрывозащищённого электрооборудования на напряжение 1140 кв и др.

Сотрудничество СССР с другими странами социализма в области Э. п. осуществляется на основе социалистической интеграции. В короткие сроки увеличен выпуск основных видов электрооборудования (см. табл. 2) и удовлетворена потребность в нём стран - членов СЭВ. С 1974 Э. п. стран - членов СЭВ и СФРЮ координируется в рамках международной организации по экономическому и научно-техническому сотрудничеству Интерэлектро, что позволяет решать важные экономические и научно-технические проблемы в области Э. п.

Табл. 2. - Производство электрооборудования в странах - членах СЭВ

1960

1965

1970

1975

Генераторы к паровым и газовым турбинам, Мвт

Болгария

-

-

-

-

Венгрия

347

416

473

752

ГДР

551

815

142

192

Польша

177

425

1390

1290

Румыния

51

26

81

834

ЧССР

1023

776

1166

1248

Трансформаторы силовые, млн. квЇа

Болгария

1,17

2,67

3,26

3,29

Венгрия

-

2,25

2,83

3,56

ГДР

5,50

7,16

9,04

11,41

Польша

3,04

5,46

8,74

13,93

Румыния

1,58

4,23

8,77

15,97

ЧССР

4,26

5,88

6,07

7,73

СССР оказывает техническую помощь в строительстве предприятий электротехнического профиля ряду развивающихся стран (Индия, Ирак и др.), а также экспортирует готовую электротехническую продукцию во многие страны мира.

Э. п. ведущих капиталистических стран характеризуется высокой степенью монополизации и концентрации. Так, на долю 11 крупнейших электротехнических компаний мира - "Дженерал электрик", "Вестингауз" (США), "Сименс", "АЭГ-Телефункен" (ФРГ), "Мацусита электрик индастриал", "Хитати", "Тосиба" (Япония), "Дженерал электрик" (Великобритания). "КЖЭ" (Франция), "АСЕА" (Швеция), "ВВС" (Швейцария) - приходится более 50% производства электротехнической продукции капиталистических стран (см. также Электротехнические и электронные монополии). производство силового электротехнического оборудования растет высокими темпами (см. табл. 3).

Табл. 3. - Производство важнейших видов электротехнического оборудования в США и ФРГ (в млн. долл. США по курсу 1973)

Страны

Электрические машины (включая турбогенераторы)

Трансформаторы

Высоковольтное оборудование

1955

1965

1973

1955

1965

1973

1955

1965

1973

США

1823

1837

4820

65

921

1540

760

1299

2205

ФРГ

347

771

1341

149

315

478

84

145

303

Лит.: Материалы XXV съезда КПСС, М., 1977; Развитие электротехники в СССР, М., 1962; Электротехническая промышленность СССР. [1917-1967 гг.], М., 1967.

© Ю. А. Никитин.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
© 2014-2022  vre.pp.ua