|
Електротехнічна промисловість, галузь промисловості, що виробляє електротехнічну продукцію для виробництва, передачі і споживання електричної енергії. Виникла в 80-х рр.. 19 в.; Особливо швидко розвивалася в Німеччині і США, де з самого початку була монополізована найбільшими промисловими об'єднаннями.
У дореволюційній Росії в кінці 19 в. були створені філії ряду зарубіжних компаній. Становлення цієї галузі вітчизняної промисловості після Жовтневої революції 1917 пов'язано із здійсненням ленінського плану ГОЕЛРО. У 1921 був утворений 1-й в країні науковий електротехнічний центр - Державний науково-експериментальний електротехнічний інститут (Всесоюзний електротехнічний інститут ім. В. І. Леніна). У 1924 Е. п. досягла рівня 1913. У роки довоєнних п'ятирічок (1929-40) Е. п. отримала розвиток в Ленінграді, Москві, Харкові. Номенклатура Е. п. включала всі основні види силового і слаботочного обладнання. На початку Великої Вітчизняної війни 1941-45 значна частина підприємств перебазувалася в райони Поволжя, Уралу, Сибіру і Середньої Азії, де вироблялося електротехнічне обладнання для оборони країни. Після війни Е. п. була відновлена ??і розвивалася швидкими темпами. У 1948 обсяг виробництва електротехнічної продукції досяг рівня 1940, а в 1955 перевищив його в 8 разів. У ці роки великі електротехнічні комплекси були створені в Азербайджанській РСР, Вірменської РСР, БССР, Грузинській РСР, Молдавській РСР, Узбецької РСР, УРСР, в республіках Прибалтики, в районах Сибіру та Поволжя, що дозволило безперервно збільшувати випуск електроустаткування в країні (див. табл. 1). Табл. 1. - Виробництво найважливіших електротехнічної продукції в СРСР Види до турбін, млн. великі, тис. змінного струму потужністю понад 100 | квт | , тис. змінного струму потужністю від 0,25 до 100 | квт | , тис. силові, млн. | квЇа |
3,5 10,2 | 49,4 | 106 | 144 | Е. п. випускає силове електротехнічне обладнання, технічні характеристики якого відповідають світовому рівню розвитку науки і техніки: двополюсні турбогенератори потужністю 800 | Мвт; | гідрогенератори потужністю до 500 | Мвт; | високовольтне обладнання на 750 | кв; | напівпровідникові перетворювачі потужністю до 10 | Мвт; |
рудотермічних печі потужністю 72 Мв а; | електричні машини всієї номенклатури та ін | У зв'язку з швидким зростанням масштабів виробництва і появою нових технічних напрямів з Е. п. виділилися виробництво радіотехнічного устаткування, засобів зв'язку, приладів, автотракторного електрообладнання. | Провідні виробничі об'єднання Е. п. - "Електросила", "Запоріжтрансформатор", "Динамо", "Уралелектротяжмаш", "Світлотехніка", "Москабель", заводи - Московський електромеханічний ім. Володимира Ілліча, харківські "Електроважмаш" і електромеханічний (ХЕМЗ), Новочеркаський електровозобудівний (НЕВЗ), ленінградський "Електрик", "Сибелектротяжмаш". (Новосибірськ). | Е. п. СРСР - наукомістка галузь промисловості. Наукову базу Е. п. складають різні науково-дослідні, проектно-конструкторські та технологічні організації, у тому числі науково-технічні центри високовольтного обладнання (ВЕІ ім. В. І. Леніна), крупного електромашинобудування (ВНДІ-електромаш), трансформаторобудування (ВІТ), електротермічного обладнання (ВНІІЕТО), електрозварювального устаткування (ВНІІЕСО), світлотехнічного обладнання (ВНІСИ), кабельної промисловості (ВНИИКП) та ін | У 9-й п'ятирічці (1971-75) випуск продукції по порівняно з 8-й п'ятирічкою (1966-70) збільшився в 1,5 рази, продуктивність праці зросла на 39%, освоєно більше 6 тис. нових виробів, третина продукції відмічена Державним знаком якості. У десятій п'ятирічці (1976-80) освоюється випуск унікального двополюсного турбогенератора потужністю 1,2 | Гвт, електрообладнання для наддалеких ліній електропередачі постійного струму 1500 кв | і змінного струму 1150 | кв, | електровозів потужністю понад 8000 | квт, | вибухозахищеного електрообладнання на напругу 1140 |
кв та ін | Співпраця СРСР з іншими країнами соціалізму в області Е. п. здійснюється на основі соціалістичної інтеграції. У короткі терміни збільшено випуск основних видів електроустаткування (див. табл. 2) і задоволена потреба в ньому країн - членів РЕВ. З 1974 Е. п. країн - членів РЕВ і СФРЮ координується в рамках міжнародної організації з економічного і науково-технічного співробітництва Інтерелектро, що дозволяє вирішувати важливі економічні та науково-технічні проблеми в області Е. п. | Табл. 2. - Виробництво електроустаткування в країнах - членах РЕВ | 1960 | 1965 | 1970 | 1975 Генератори до парових і газових турбін, силові, млн. надає технічну допомогу в будівництві підприємств електротехнічного профілю ряду країн, що розвиваються (Індія, Ірак та ін.), а також експортує готову електротехнічну продукцію в багато країн світу. Е. п. провідних капіталістичних країн характеризується високим ступенем монополізації і концентрації. Так, на частку 11 найбільших електротехнічних компаній світу - "Дженерал електрик", "Вестінгауз" (США), "Сіменс", "АЕГ-Телефункен" (ФРН), "Мацусіта електрик індастріал", "Хитати", "Тосиба" (Японія), "Дженерал електрик" (Великобританія). "КЖЕ" (Франція), "АСЕА" (Швеція), "ВВС" (Швейцарія) - припадає понад 50% виробництва електротехнічної продукції капіталістичних країн (див. також Електротехнічні та електронні монополії виробництво силового електротехнічного устаткування зростає високими темпами (див. табл. 3). Табл. 3. - Виробництво найважливіших видів електротехнічного обладнання в США і ФРН (в млн. дол США за курсом 1973) Країни Електричні машини (включаючи турбогенератори) Трансформатори Високовольтне Матеріали XXV з'їзду КПРС, М., 1977; Розвиток електротехніки в СРСР, М., 1962; Електротехнічна промисловість СРСР. [1917-1967 рр..], М., 1967. Ї Ю. А. Нікітін. электрические машины всей номенклатуры и др.
В связи с быстрым ростом масштабов производства и появлением новых технических направлений из Э. п. выделились производство радиотехнического оборудования, средств связи, электроизмерительных приборов, автотракторного электрооборудования. Ведущие производственные объединения Э. п.- "Электросила", "Запорожтрансформатор", "Динамо", "Уралэлектротяжмаш", "Светотехника", "Москабель", заводы - Московский электромеханический им. Владимира Ильича, харьковские "Электротяжмаш" и электромеханический (ХЭМЗ), Новочеркасский электровозостроительный (НЭВЗ), ленинградский "Электрик", "Сибэлектротяжмаш". (Новосибирск).
Э. п. СССР - наукоемкая отрасль промышленности. Научную базу Э. п. составляют различные научно-исследовательские, проектно-конструкторские и технологические организации, в том числе научно-технические центры высоковольтного оборудования (ВЭИ им. В. И. Ленина), крупного электромашиностроения (ВНИИ-электромаш), трансформаторостроения (ВИТ), электротермического оборудования (ВНИИЭТО), электросварочного оборудования (ВНИИЭСО), светотехнического оборудования (ВНИСИ), кабельной промышленности (ВНИИКП) и др. В 9-й пятилетке (1971-75) выпуск продукции по сравнению с 8-й пятилеткой (1966-70) увеличился в 1,5 раза, производительность труда возросла на 39%, освоено более 6 тыс. новых изделий, треть продукции отмечена Государственным знаком качества. В десятой пятилетке (1976-80) осваивается выпуск уникального двухполюсного турбогенератора мощностью 1,2 Гвт, электрооборудования для сверхдальних линий электропередачи постоянного тока 1500 кв и переменного тока 1150 кв, электровозов мощностью свыше 8000 квт, взрывозащищённого электрооборудования на напряжение 1140 кв и др.
Сотрудничество СССР с другими странами социализма в области Э. п. осуществляется на основе социалистической интеграции. В короткие сроки увеличен выпуск основных видов электрооборудования (см. табл. 2) и удовлетворена потребность в нём стран - членов СЭВ. С 1974 Э. п. стран - членов СЭВ и СФРЮ координируется в рамках международной организации по экономическому и научно-техническому сотрудничеству Интерэлектро, что позволяет решать важные экономические и научно-технические проблемы в области Э. п. Табл. 2. - Производство электрооборудования в странах - членах СЭВ | 1960 | 1965 | 1970 | 1975 | Генераторы к паровым и газовым турбинам, Мвт | Болгария | - | - | - | - | Венгрия | 347 | 416 | 473 | 752 | ГДР | 551 | 815 | 142 | 192 | Польша | 177 | 425 | 1390 | 1290 | Румыния | 51 | 26 | 81 | 834 | ЧССР | 1023 | 776 | 1166 | 1248 | Трансформаторы силовые, млн. квЇа | Болгария | 1,17 | 2,67 | 3,26 | 3,29 | Венгрия | - | 2,25 | 2,83 | 3,56 | ГДР | 5,50 | 7,16 | 9,04 | 11,41 | Польша | 3,04 | 5,46 | 8,74 | 13,93 | Румыния | 1,58 | 4,23 | 8,77 | 15,97 | ЧССР | 4,26 | 5,88 | 6,07 | 7,73 | СССР оказывает техническую помощь в строительстве предприятий электротехнического профиля ряду развивающихся стран (Индия, Ирак и др.), а также экспортирует готовую электротехническую продукцию во многие страны мира. Э. п. ведущих капиталистических стран характеризуется высокой степенью монополизации и концентрации. Так, на долю 11 крупнейших электротехнических компаний мира - "Дженерал электрик", "Вестингауз" (США), "Сименс", "АЭГ-Телефункен" (ФРГ), "Мацусита электрик индастриал", "Хитати", "Тосиба" (Япония), "Дженерал электрик" (Великобритания). "КЖЭ" (Франция), "АСЕА" (Швеция), "ВВС" (Швейцария) - приходится более 50% производства электротехнической продукции капиталистических стран (см. также Электротехнические и электронные монополии). производство силового электротехнического оборудования растет высокими темпами (см. табл. 3). Табл. 3. - Производство важнейших видов электротехнического оборудования в США и ФРГ (в млн. долл. США по курсу 1973) Страны | Электрические машины (включая турбогенераторы) | Трансформаторы | Высоковольтное оборудование | 1955 | 1965 | 1973 | 1955 | 1965 | 1973 | 1955 | 1965 | 1973 | США | 1823 | 1837 | 4820 | 65 | 921 | 1540 | 760 | 1299 | 2205 | ФРГ | 347 | 771 | 1341 | 149 | 315 | 478 | 84 | 145 | 303 | Лит.: Материалы XXV съезда КПСС, М., 1977; Развитие электротехники в СССР, М., 1962; Электротехническая промышленность СССР. [1917-1967 гг.], М., 1967. © Ю. А. Никитин.
Виберіть першу букву в назві статті:
|