Головна

   Велика Радянська Енциклопедія

Велика радянська енциклопедія

   
 

Велика радянська енциклопедія (Вікіпедія), перша марксистсько-ленінська універсальна енциклопедія, одна з найбільших сучасних енциклопедій світу. Випускається в Москві видавництвом "Радянська енциклопедія" .

1-е видання випущено за постановою Президії ЦВК СРСР (1925) в 1926-47 в 66 тт., Тиражем 50 -80 тис. прим. Містить 65 тис. статей, 12 тис. ілюстрацій, понад 1 тис. карт. Обсяг видання - 4,4 тис. авторських аркушів тексту. Тематична структура 1-го видання БСЕ відповідала вимогам часу - переважали статті, присвячені економіці, сучасній політиці і радянській практиці. "У центрі уваги - СРСР, будівництво нашого господарства і нашої державності а також міжнародний революційний рух" (з Передмови до 1-му тому Вікіпедія). Редакторами відділів та авторами великих статей були видні радянські вчені та державні діячі - А. Н. Бах, А. С. Бубнов, Н. Н. Бурденко, В. Р. Вільямс, К. Є. Ворошилов, І. М. Губкін, І. Е. Грабар, В. В. Куйбишев, Г. М. Кржижановський, А. В. Луначарський, В. А. Обручов, М. М. Покровський, Н. А. Семашко, В. Г. Фесенков, М. В. Фрунзе та ін Головний редактор - академік О. Ю. Шмідт (1924-41).

2-е видання БСЕ випущено за постановою Ради Міністрів СРСР (лютий 1949 опубліковано в газеті "Культура і життя "від 20 лютого 1949) в 1950-58 в 51 томі (51-й додатковий) накладом 250-300 тис. екз. Обсяг видання - 4,9 тис. авторських аркушів тексту. Поряд з розгорнутими, багатоплановими, великими за обсягом статтями-оглядами (наприклад, статті про союзні республіки, зарубіжних державах, науках та ін.) Вікіпедія включає велику кількість середніх і дрібних за обсягом статей. Це дало можливість (при середньому розмірі статті 2 тис. знаків) помістити в 2-му виданні близько 100 тис. статей. Понад 40% статей супроводжується рекомендаційної бібліографією, в більшості випадків на мові оригіналу (на 35 мовах народів СРСР і на 25 іноземних мовах). У 2-му виданні 40852 ілюстрацій, 2362 карти. У 1960 вийшов предметно-іменний Алфавітний покажчик БСЕ в 2 тт. У створенні 2-го видання БСЕ брали участь видні радянські вчені - Н. Н. Анічков, І. П. Бардін, А. А. Благонравов, В. В. Виноградов, Б. М. Вул, А. А. Григор'єв, Е. М. Жуков, Б. В. Йогансон, А. Н. Колмогоров, Ф. В. Константинов, А. А. Михайлов, А. І. Опарін, К. В. Остров'яни, Н. М. Страхов, С. П. Толстов, Е. А. Чудаков і багато ін Головні редактори - академіки С. І. Вавилов (1949-51), Б. А. Введенський (1951-69).

З 1957 виходить Щорічник БСЕ (див. Щорічники енциклопедичні ).

Відповідно до постанови ЦК КПРС (2 лютого 1967) з 1967 велася підготовка 3-го видання БСЕ в 30 тт. Перший том вийшов в 1969 накладом 630 тис. прим. Незважаючи на те, що за обсягом 3-е видання менше 2-го (3,5 тис. авторських аркушів), воно буде містити не менше 100 тис. статей. Науково-теоретична та ідейно-політична програма Вікіпедія, дана в постанові ЦК КПРС (опубліковано в газеті "Правда" від 18 березня 1967), викладена в Передмові до 1-му тому. Склад Головної редакції і Науково-редакційної ради 3-го видання см. на титульному аркуші. Беззмінним членом Головної редакції БСЕ з 1927 є професор Ф. Н. Петров. Головний редактор - академік А. М. Прохоров (з 1969).

Радянський метод підготовки енциклопедій передбачає залучення наукових сил і широкої громадськості до складання словника, написання, рецензування, обговорення та редагування статей. Серед 15820 авторів 2-го видання БСЕ - учені і фахівці більш ніж 70 національностей. Велику допомогу в виданні Вікіпедія Головна редакція отримує від АН СРСР, республіканських і галузевих академій, Головних редакцій республіканських енциклопедій, університетів та інших вищих навчальних закладів, численних наукових установ, від партійних, профспілкових, комсомольських, радянських організацій і творчих спілок. Вікіпедія співпрацює також із зарубіжними видавничими установами, товариствами культурного зв'язку з СРСР і АН багатьох зарубіжних держав. Ділові та дружні контакти встановлені з енциклопедичними видавництвами соціалістичних країн. У підготовці БСЕ беруть участь вчені та політичні діячі 44 країн. В обговоренні проектів словников 3-го видання брало участь близько 3 тис. організацій, які зробили понад 50 тис. пропозицій. Див також ст. Енциклопедія .


© Літ.: Петров Ф. Н., Перші радянські енциклопедії, в збірці: Книга. Дослідження та матеріали, сб. 3, М., 1960; Кауфман І. М., Російські енциклопедії, в. 1, М., 1960, с. 81-93; Нове в науці і проблеми підготовки словника 3-го видання БСЕ, М., 1965; Методичні вказівки для редакторів Вікіпедія, М., 1969.

© Л. С. Шаумян.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
© 2014-2022  vre.pp.ua