Алексєєв Михайло Васильович [3 (15) .11.1857 - 25.9.1918], російський військовий діяч, генерал від інфантерії (1914), один з керівників контрреволюції в 1917-18. Народився в Тверській губернії в сім'ї солдата. Закінчив Московське піхотне юнкерське училище (1876) і Академію Генерального штабу (1890), служив в Головному штабі і одночасно з 1898 по 1904 був професором кафедри військової історії Академії Генерального штабу. З жовтня 1904 генерал-квартирмейстер 3-й Маньчжурської армії. З 1906 в Головному управлінні Генерального штабу, з 1908 начальник штабу Київського військового округу. У 1912-14 командував корпусом. Після початку 1-ї світової війни начальник штабу Південно-Західного фронту. З березня 1915 командував військами Північно-Західного фронту. З серпня 1915 по березень 1917 начальник штабу Ставки, фактично керував усіма військовими операціями. Освічений, розумний, виключно працездатний, А., однак, не володів полководницьким талантом і сильною волею. Під час Лютневої революції 1917, прагнучи врятувати монархію, переконав Миколу II відректися від престолу. З березня по травень 1917 верховний головнокомандувач, потім радник Тимчасового уряду, виступав проти Рад і демократизації армії, був одним з натхненників контрреволюційних організацій. 30 серпня (12сентября) з метою порятунку корніловщини ненадовго став начальником штабу верховного головнокомандувача А. Ф. Керенського, після прибуття в Ставку заарештував Л. Г. Корнілова і його прихильників і відправив їх у Бихів під охорону надійних військ. Після Жовтневої революції втік до Новочеркаськ, де 2 (15) листопада почав формувати т. н. Олексіївську офіцерську організацію, явившуюся ядром Добровольчої армії . У грудні 1917 командування нею перейшло до Корнілову, а політичні та фінансові справи - до А. Навесні 1918 в званні верховного керівника Добровольчої армії став на чолі т. н. Особливої ??наради, що виконував функції уряду при Денікіні. Помер у Катеринодарі.
Виберіть першу букву в назві статті:
|